Німеччина | 08:35 | 2018

Протягом одного безперервного руху камери досліджується сценарій катастрофи, який не можна класифікувати ні у часі, ні у просторі. Що є ілюзією: ця квартира з видом на вулицю або ж зруйновані кімнати у ворожому пейзажі? Назва фільму відсилає до танення льодовиків, а також до початкових стадій втрати пам’яті та орієнтування у просторі, викликаних певними процесами в людському мозку. Як змінюється наш звичний світ довкола, коли він сприймається чи згадується лише фрагментарно? І як тоді можна візуалізувати це відчуття цілковитої самоти та відчаю у фрагментованому (ментальному) світі?